I-30

Історія
Японія
Назва: I-30
Будівник: Kure Navy Yard
Закладений: 7 червня 1939
Спуск на воду: 17 вересня 1940
На службі: 28 лютого 1942
Доля: 30 жовтня 1942 загинув на міні поблизу Сінгапуру
Основні характеристики
Клас і тип: Підводний човен типу B1 (I-15)
Водотоннажність: 2584 над водою, 3654 при зануренні
Довжина: 108,7 м
Ширина: 9,3 м
Осадка: 5,1 м
Двигуни:
  • 2 дизелі потужністю 9,2 МВт
  • електромотори потужністю 1,5 МВт
Швидкість: 23,5 вузла (над водою), 8 вузлів (при зануренні)
Дальність
плавання:
26 000 км при швидкості 16 вузлів (над водою)
Максимальна
глибина:
100 м
Екіпаж: 94
Озброєння:
  • 6 × 533 мм торпедних апаратів (усі носові), 17 торпед
  • 1 × 140 мм палубна гармата / 40 калібрів Тип 11 року
  • зенітне озброєння 2 х 25 мм Тип 96
  • 1 літак Yokosuka E14Y
I-30. Карта розташування: Малайзія
30.10.42
30.10.42
Район потоплення I-30

I-30 — підводний човен Імперського флоту Японії, який взяв участь у Другій світовій війні. Відомий участю в походах до Німеччини.

Передвоєнна історія

Корабель спорудили на корабельні компанії Kure Navy Yard. Човни типу B, підтипу B1 (він же клас I-15), до яких належав I-30, мали великі розміри (їхня надводна водотоннажність перевищувала підводний показник океанських підводних човнів США) та могли нести розвідувальний літак або, після переобладнання, мінісубмарину для диверсійних операцій.

I-30 завершили у лютому 1942-го та включили до складу 14-ї дивізії підводних човнів (невдовзі увійшла до 8-ї ескадри підводних човнів).

Розвідка Східної Африки

На початку квітня 8-ма ескадра виділила загін із 5 підводних човнів, до якого включили й I-30, для дій в Індійському океані на комунікаціях союзників. Основна частина загону вирушила 16 квітня, проте I-30 вийшов 11 квітня, маючи на борту розвідувальний літак Aichi E14Y1 «Глен».

20 квітня човен прибув до Пенангу на західному узбережжі півострова Малакка. Вже 22 квітня I-30 разом із переобладнаним легким крейсером «Айкоку-Мару» вирушив для проведення розвідки узбережжя Східної Африки, після чого по найкращій виявленій цілі мала завдати удару за допомогою диверсійних мінісубмарин основна частина загону. 25 квітня I-30 поповнив запас пального від «Айкоку-Мару».

7 травня розвідувальний літак з I-30 здійснив політ над Аденом, а наступної доби виконав завдання над Джибуті. У другому випадку по літаку відкрили вогонь з кількох військових кораблів, що вимусило передчасно перервати місію. 19 травня літак провів рекогносцирування Занзібару та Дар-ес-Саламу, проте виявив тут лише два торговельні судна. При посадці на воду «Глен» пошкодив один з поплавків, проте все-таки був піднятий на борт.

20 травня з I-30 рекогносцирували в перископ порт Кілінді (кенійська Момбаса), а 24 травня здійснили те саме в Дієго-Суаресі на північному завершенні Мадагаскару. Втім, у підсумку об'єкт для атаки обрали на основі роботи іншого човна I-10, розвідувальний літак з якого в період з 20 по 29 травня здійснив польоти над південноафриканськими портами Дурбаном, Іст-Лондоном, Порт-Елізабет та Саймонс-Тауном (база ВМФ поблизу Кейптауну), а також Дієго-Суаресомі. В останньому був виявлений лінкор HMS Ramillies, також в порту перебували 2 есмінці, 2 корвети та 5 транспортів. Як наслідок, саме на Дієго-Суарес здійснили напад мінісубмарини, при цьому був торпедований та на рік виведений з ладу лінкор, а також потоплений транспорт (цей результат був найкращим із серії нападів, до якої також належать атаки на Перл-Гарбор та Сідней).

Похід до Німеччини

Невдовзі після проведення розвідки човен дістав завдання вирушити до Німеччини з таємною місією, метою якої був обмін технічною інформацією між країнами «Вісі». На цей період він був виведений з-під командування 8-ї ескадри та напряму підпорядкований 6-му флоту (підводні сили Японії).

18 червня I-30 в районі Мадагаскару I-30 пройшов дозаправку від «Айкоку-Мару». 30 червня південніше від Дурбана він був виявлений патрульним літаком, проте це не призвело до якихось наслідків.

2 серпня 1942-го в Біскайській затоці поблизу мису Ортегаль (іспанська провінція Галісія) човен вперше зустрівся з повітряним ескортом із 8 літаків Юнкерс-88, а з 5 серпня його супроводжував загін із восьми тральщиків та одного проривача мінних загороджень, який супроводив I-30 до бази підводних човнів у Лор'яні (Бретань). I-30 став першим із японських човнів, який прибув до Німеччини під час війни. З собою I-30 доправив 1,5 тонни слюди та 0,65 тонни шелаку (обидва ці матеріали використовувались у військовій піротехніці), а також креслення авіаційної торпеди Тип 91.

Під час перебування у Лор'яні на I-30 встановили детектор радарного опромінення FuMB 1 Metox (випускався у окупованій Франції на заводі компанії Metox), а також замінили спарку 25-мм зенітних автоматів на зчетверену 20-мм систему. Також був відремонтований пошкоджений під час розвідки Східної Африки «Глен» (втім, його не стали брати назад до Японії, а залишили німцям).

У підсумку I-30 прийняв на борт 1 японського інженера, 50 кодувальних машин «Енігма», 5 авіаційних торпед G7a та 3 електроторпеди G7e, 5 обчислювачів для цих торпед, 240 цілей-оманок для сонарів Bolde, планеруючі бомби, систему управління вогнем ППО фірми Zeiss, 200 20-мм зенітних автоматів, креслення радара ППО Würzburg та промислові алмази.

22 серпня I-30 вирушив у зворотний рейс і 22 вересня обігнув мис Доброї Надії та увійшов до Індійського океану.

Загибель човна

8 жовтня I-30 прибув до Пенангу, а 13 жовтня досяг гавані Кеппел у Сінгапурі. Тут один з адміралів віддав самочинний наказ зняти з човна 10 «Енігм», щоб використовувати їх у сінгапурському штабі. Наказ був виконаний, а ввечері тієї ж доби, коли I-30 вирушив у рейс до Куре, він у районі за кілька кілометрів від гавані Кеппел підірвався на британській міні. 13 членів екіпажу загинули, але 97 змогли врятуватись.

Водолази зі 101-го ремонтного загону ВМС змогли підняти частину вантажу I-30, зокрема більшість 20-мм зенітних автоматів та обчислювачів для торпед. Креслення радара також вилучили, але вони виявились зіпсованими морською водою. 40 «Енігм» також втрачено.

У 1959—1962 роках корпус I-30 підійняли та здали на злам.[1]

Примітки

  1. Imperial Submarines. www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 17 листопада 2010. Процитовано 23 грудня 2020.
  • п
  • о
  • р
 
Підводні човни за рангами і типами
До введення рангів
тип 1 (Holland VIIP)
тип 6
тип 7
Човни першого рангу
типи Кайдай
тип KD1 I-51 • тип KD2 I-52/I-152 • тип KD3 I-53/I-153 • I-54/I-154 • I-55/I-155  • I-56/I-156  • I-57/I-157  • I-58/I-158  • I-59/I-159  • I-60  • I-63  • тип KD4 I-61 • I-62/I-162 • I-64/I-164  • тип KD5 I-65/I-165 • I-66/I-166 • I-67  • тип KD6 I-68/I-168 • I-69/I-169 • I-70  • I-71/I-171 • I-72/I-172 • I-73  • I-74/I-174 • I-75/I-175 • тип KD7 I-176 • I-177 • I-178 • I-179 • I-180 • I-181 • I-182 • I-183 • I-184 • I-185
типи Junsen
тип J1 I-1 • I-2 • I-3 • I-4  • тип J1 Mod I-5 • тип J2 I-6 • тип J3 I-7 • I-8
тип Kiraisen
I-121 • I-122 • I-123 • I-124
типи A
тип A I-9 • I-10 • I-11  • тип A Mod.1 I-12 • тип A Mod.2 I-13 • I-14
типи B
тип B I-15 • I-17 • I-19  • I-21 • I-23  • I-25 • I-26  • I-27 • I-28  • I-29 • I-30  • I-31 • I-32  • I-33 • I-34  • I-35 • I-36  • I-37 • I-38  • I-39 • тип B Mod.1 I-40 • I-41 • I-42  • I-43 • I-44  • I-45 • тип B Mod.2 I-54 • I-56  • I-58
типи C
тип C I-16 • I-18 • I-20  • I-22 • I-24  • I-46 • I-47  • I-48 • тип C Mod I-52 • I-53 • I-55
тип Сентака
I-201 • I-202 • I-203
тип Сенхо
типи D
тип D I-361 • I-362 • I-363  • I-364 • I-365  • I-366 • I-367  • I-368 • I-369  • I-370 • I-371  • I-372 • тип D Mod I-373
тип Сентоку
I-400 • I-401 • I-402
Човни другого рангу
типи F
тип F1 Ro-1 • Ro-2 • тип F2 Ro-3 • Ro-4 • Ro-5
типи Кайчу
тип Кайчу I Ro-11 • Ro-12 • тип Кайчу II Ro-13 • Ro-14 • Ro-15 • тип Кайчу III Ro-16 • Ro-17 • Ro-18 • Ro-19 • Ro-20 • Ro-21 • Ro-22 • Ro-23 • Ro-24 • Ro-25 • тип Кайчу IV Ro-26 • Ro-27 • Ro-28 • тип Кайчу V Ro-29 • Ro-30 • Ro-31 • Ro-32 • тип Кайчу VI Ro-33 • Ro-34 • тип Кайчу VII Ro-35 • Ro-36 • Ro-37 • Ro-38 • Ro-39 • Ro-40 • Ro-41 • Ro-42 • Ro-43 • Ro-44 • Ro-45 • Ro-46 • Ro-47 • Ro-48 • Ro-49 • Ro-50 • Ro-55 • Ro-56
типи L
тип L1 Ro-51 • Ro-52 • тип L2 Ro-53 • Ro-54 • Ro-55 • Ro-56 тип L3 Ro-57 • Ro-58 • Ro-59 • тип L4 Ro-60 • Ro-61 • Ro-62 • Ro-63 • Ro-64 • Ro-65 • Ro-66 • Ro-67 • Ro-68
тип Ko
Ro-100 • Ro-101 • Ro-102  • Ro-103 • Ro-104 • Ro-105 • Ro-106 • Ro-107 • Ro-108  • Ro-109 • Ro-110 • Ro-111 • Ro-112 • Ro-113 • Ro-114  • Ro-115 • Ro-116 • Ro-117
Човни третього рангу
типи C (Vickers)
тип C1 (Vickers) Ha-1 • Ha-2 • тип C2 (Vickers) Ha-3 • Ha-4 • Ha-5 • тип C3 (Vickers) Ha-7 • Ha-8
тип Кавасакі
типи S (Schneider)
тип S1 (Schneider) Ha-10 • тип S2 (Schneider) Ha-9
тип Sen'yu-Shō
Ha-101 • Ha-102  • Ha-103 • Ha-104 • Ha-105 • Ha-106 • Ha-107 • Ha-108  • Ha-109 • Ha-111
тип Sentaka-Shō
Ha-201 • Ha-202  • Ha-203 • Ha-204 • Ha-205 • Ha-207 • Ha-208  • Ha-209 • Ha-210 • Ha-216
Репарації і трофеї
Перша світова
тип UE2 O-1 • тип U-43 O-2 • O-3 • тип UC3 O-4 • O-5 • тип UB3 O-6 • O-7
Друга світова
тип IX D2 I-501 • I-502 • тип «Марчелло» I-503 • тип «Марконі» I-504 • тип X B I-505 • тип IX D1 I-506 • тип IX C Ro-500 • тип IX C/40 Ro-501
Експериментальні човни
Підводний човен №71
Надмалі підводні човни
Ko-hyoteki • Кайру • Кайтен
 
Окремі категорії підводних човнів
Авіанесучі підводні човни
I-5 • I-6 • I-7 • I-8 • I-9 • I-10 • I-11 • I-12 • I-13 • I-14 • I-15 • I-17 • I-19 • I-21 • I-23 • I-25 • I-26 • I-27 • I-28 • I-29 • I-30 • I-31 • I-32 • I-33 • I-34 • I-35 • I-36 • I-37 • I-38 • I-39 • I-40 • I-41 • I-42 • I-43 • I-44 • I-45 • I-54 • I-56 • I-58
Носії диверсійних мінісубмарин
I-16 • I-18 • I-20  • I-22 • I-24  • I-46 • I-47  • I-48 • I-52 • I-53 • I-55
Носії кайтенів
I-8 • I-36 • I-37  • I-44 • I-47  • I-48 • I-53  • I-56 • I-58 • I-55/I-155 • I-56/I-156 • I-57/I-157 • I-58/I-158 • I-59/I-159 • I-62/I-162 • I-65/I-165 • I-361 • I-363 • I-366 • I-367 • I-368 • I-370
Підводні мінні загороджувачі
O-1 • O-4 • O-5 • I-121 • I-122 • I-123 • I-124
Транспортні підводні човни
I-351 • I-361 • I-362 • I-363  • I-364 • I-365 • I-366 • I-367 • I-368 • I-369 • I-370 • I-371 • I-372 • I-373 • I-402 • Ha-101 • Ha-102  • Ha-103 • Ha-104 • Ha-105 • Ha-106 • Ha-107 • Ha-108  • Ha-109 • Ha-111
Учасники місій Янагі
I-30 • I-8 • I-34 • I-29 • I-52