НБА в сезоні 1956–1957

Сезон НБА 1956–1957 був 11-им сезоном в Національній баскетбольній асоціації. Переможцями сезону стали «Бостон Селтікс», які здолали у фінальній серії «Сент-Луїс Гокс».

Участь у сезоні брали 8 команд, розподілених між двома дивізіонами.

По ходу регулярного сезону кожна з команд-учасниць провела по 72 гри. До плей-оф, який проходив за видозміненою олімпійською системою, виходили по три кращих команди з кожного дивізіону. На стадії півфіналів дивізіонів у боротьбу вступали команди, що посіли друге і третє місця за результатами регулярного сезону кожного з дивізіонів. Команди, які на цьому етапі здолали суперників у серіях ігор до двох перемог, виходили до фіналів дивізіонів, в яких проводили серію ігор до трьох перемог проти переможця регулярного сезону в своєму дивізіоні.

Чемпіони кожного з дивізіонів, що визначалися на стадії плей-оф, для визначення чемпіона НБА зустрічалися між собою у Фіналі, що складався із серії ігор до чотирьох перемог.

Легенда:

• x – Учасники плей-оф

Переможці пар плей-оф позначені жирним. Цифри перед назвою команди відповідають її позиції у підсумковій турнірній таблиці регулярного сезону конференції. Цифри після назви команди відповідають кількості її перемог у відповідному раунді плей-оф.

• Найцінніший гравець: Боб Коузі, «Бостон Селтікс»
• Новачок року: Том Гейнсон, «Бостон Селтікс»

• Перша збірна всіх зірок:
  • Пол Арізін, «Філадельфія Ворріорс»
  • Боб Петтіт, «Сент-Луїс Гокс»
  • Боб Коузі, «Бостон Селтікс»
  • Білл Шерман, «Бостон Селтікс»
  • Дольф Шеєс, «Сірак'юс Нейшеналс»

• Детальна статистика сезону НБА на сайті www.basketball-reference.com (англ.)