Іван VI Антонович
У Вікіпедії є статті про: Іван та Іван VI (значення).
| Іоанн ІІІ | ||
 невідомий художник, XVIII століття | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 28 жовтня 1740 — 6 грудня 1741 | ||
| Коронація: | не коронований | |
| Регенти: | Ернст-Йоганн фон Бірон (1740), Анна Леопольдівна | |
| Попередник: | Анна І | |
| Наступник: | Єлизавета І | |
| Народження: | 23 серпня 1740(1740-08-23) Санкт-Петербург, Російська імперія | |
| Смерть: | 16 липня 1764(1764-07-16) (23 роки) Шліссельбург, Російська імперія | |
| Поховання: | Орешек[1] | |
| Національність: | німець | |
| Релігія: | імперське православ'я | |
| Рід: | Вельфи | |
| Батько: | Антон Ульріх Брауншвейзький | |
| Мати: | Анна Леопольдівна | |
| Нагороди: |   | |
| | ||
Іва́н VI (рос. Иван VI; 12 (23) серпня 1740(17400823), Санкт-Петербург, Російська імперія — 5 (16) липня 1764, Шліссельбург, Російська імперія) — російський імператор з німецької династії Вельфів (1740-1741). Син Антона-Ульріха, герцога Брауншвейг-Вольфенбюттельського, та його дружини Єлизавети Мекленбург-Шверінської (у православ'ї — Анни Леопольдівни), онучки Івана V.
Успадкував трон від Анни Іванівни, що була тіткою його матері. Формально був імператором за регенства Ернста-Йоганна фон Бірона, герцога Курляндії і Семигалії, фаворита покійної імператриці (1740), та регенства своєї матері Анни (1741). Усунутий від престолу Єлизаветою Петрівною. Провів решту життя в ув'язненні в Шліссельбурзькій фортеці. Убитий у 23-річному віці.
Родовід
| Фердінанд Альбрехт I Брауншвейг-Вольфенбюттельський | ||||||||||||||||
| Фердінанд Альбрехт II Брауншвейг-Вольфенбюттельський | ||||||||||||||||
| Крістіна Гессен-Ешвегеська | ||||||||||||||||
| Антон-Ульріх Брауншвейг-Вольфенбюттельський | ||||||||||||||||
| Людвіг Рудольф Брауншвейг-Вольфенбюттельський | ||||||||||||||||
| Антуанетта Амалія Брауншвейг-Вольфенбюттельська | ||||||||||||||||
| Крістіна Луїза Еттінген-Еттінгенська | ||||||||||||||||
| Іоанн III | ||||||||||||||||
| Фрідріх Мекленбурзький | ||||||||||||||||
| Карл Леопольд Мекленбург-Шверинський | ||||||||||||||||
| Крістіна Вільгельміна Гессен-Гомбурзька | ||||||||||||||||
| Анна Леопольдівна | ||||||||||||||||
| Іоанн II | ||||||||||||||||
| Катерина Іванівна | ||||||||||||||||
| Параскевія Салтикова | ||||||||||||||||
Пам'ять
В офіційних прижиттєвих джерелах згадується як Іван III, оскільки відлік вівся від першого російського царя Івана Грозного. Романови почали претендувати на землі України з 1654 року, а на землі Білорусі з 1655 року, то ж відповідно до України та Білорусі він має зватися Іоанн ІІ.
У сучасній російській історіографії, що виводила рід російських правителів від Івана I Калити, названий Іваном VI.
Після усунення Івана Антоновича від влади, карбовані від його імені обігові монети, що містять портрет (крім мідних деньги та полушки) було наказано вилучити. Виявлені по закінченні терміну обміну монети із портретом імператора оголошувались фальшивими та конфісковувались.
Сім'я
- Батько: Антон-Ульріх Брауншвейг-Вольфенбюттельський
- Мати: Анна Леопольдівна (уроджена: Єлизавета Мекленбург-Шверінська)— племінниця Анни Іванівни, російської імператриці.
- Дядько: Людовік-Ернст Брауншвейг-Вольфенбюттельський — брат Антона-Ульріха.
Джерела
- Анисимов Е. Иван VI Антонович (Жизнь замечательных людей). — Москва: Молодая гвардия, 2008.
Примітки
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іван VI Антонович
- Родовід імператора Івана VI Антоновича [Архівовано 13 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
| |||||||
|
